Please wait...
НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
Н А К А З
27 червня 2019 року Київ № 51
Про затвердження Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом
Вiдповiдно до пiдпунктів 14, 15 пункту 4 та пункту 7 Положення про Нацiональну службу посередництва i примирення, затвердженого Указом Президента України вiд 17 листопада 1998 року № 1258/98 (1258/98), iз змiнами, та з врахуванням пропозицій Робочої групи з питань удосконалення нормативних актів Нацiональної служби посередництва i примирення, утвореної наказом Нацiональної служби посередництва i примирення від 12 грудня 2017 року № 132,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом, що додається.
Підстава: службова записка начальника відділу правового забезпечення НСПП, заступника голови Робочої групи з питань удосконалення нормативних актів НСПП Акімова О.О.
2. Вважати таким, що втратив чиннiсть, наказ НСПП "Про затвердження Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом" вiд 05 травня 2015 року № 45.
3. Керiвникам структурних пiдроздiлiв НСПП та начальникам вiддiлень НСПП в областях забезпечити дотримання Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом, в процесi реалiзацiї повноважень Нацiональної служби посередництва i примирення, визначених Законом України "Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)".
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова О.Окіс
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Національної служби
посередництва і примирення
від 27 червня 2019 року № 51
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок визначення сторін колективного трудового
спору (конфлікту), формування вимог найманих
працівників або профспілки, розгляду вимог найманих
працівників або профспілки, прийняття рішення про
вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на
підприємствах, в установах чи організаціях, на яких
проводиться процедура відновлення платоспроможності
або визнання їх банкрутом
1. Загальні положення
1.1. Положення про порядок визначення сторін колективного трудового спору (конфлікту), формування вимог найманих працівників або профспілки, розгляду вимог найманих працівників або профспілки, прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом (далі - Положення) розроблене відповідно до положень Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»,' із змінами, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», із змінами, Кодексу законів про працю України, Господарського кодексу України.
1.2. Для цілей цього Положення терміни вживаються у такому значенні:
боржник - юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника;
санація боржника до порушення справи про банкрутство - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до порушення провадження у справі про банкрутство;
план санації - комплекс заходів спрямованих на відновлення платоспроможності боржника, у тому числі виконання законодавства про працю та умов колективного договору;
законний представник роботодавця - фізична особа (власник, керівник підприємства, арбітражний керуючий), яка на праві власності чи нормативно- правового акта про призначення на посаду діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства;
державний орган з питань банкрутства - орган виконавчої влади, який сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, та який здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
реструктуризація підприємства - здійснення організаційно господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів;
розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном;
керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника;
ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;
ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядку;
арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
профспілковий орган - орган, створений згідно із статутом (положенням) профспілки, об'єднання профспілок, через який профспілка здійснює свої повноваження;
керівники виборного профспілкового органу (голова/заступник) -наймані працівники підприємства, установи, організації, які обрані до складу виборного профспілкового органу, в т.ч. ті, які на момент обрання були штатними працівниками підприємства, установи, організації і звільнені від виконання посадових обов’язків у зв’язку з обранням до складу виборного профспілкового органу.
1.3. Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу;
власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів;
керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами;
на всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори;
трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються статутом або іншими установчими документами відповідно до вимог чинного законодавства України;
рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів.
2. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) під час відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
2.1. У разі здійснення санації боржника до порушення справи про банкрутство сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та керівник або орган управління боржника.
2.2. У разі, якщо господарським судом призначено розпорядника майна, а функції управління виконує керівник або орган управління боржника, то сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша, уповноважена найманими працівниками, організація та керівник або орган управління боржника.
2.3. У разі, якщо за клопотанням кредиторів або інших учасників справи про банкрутство виконання обов'язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника, то сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша, уповноважена найманими працівниками організація та розпорядник майна.
2.4. У разі, якщо господарським судом винесено ухвалу про введення процедури санації і керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством, а повноваження органів управління передаються керуючому санацією, то сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша, уповноважена найманими працівниками організація та керуючий санацією.
2.5. У разі, якщо господарським судом винесена постанова про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора, то сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша, уповноважена найманими працівниками організація та ліквідатор.
3. Формування вимог найманих працівників та визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, на виробничому рівні
3.1. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» вимоги найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.
Разом із висуненням вимог загальні збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» уповноважений найманими працівниками на представництво орган є єдиним повноважним представником найманих працівників до моменту припинення такого спору (конфлікту).
3.2. Затвердження вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) і визначення органу чи особи (осіб), які будуть представляти їх інтереси, загальними зборами (конференцією) найманих працівників здійснюється наступним чином:
3.2.1. У роботі загальних зборів (конференції) найманих працівників мають право брати участь усі наймані працівники підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу (окремої категорії найманих працівників);
3.2.2. У роботі загальних зборів (конференції) найманих працівників також мають право брати участь роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, працівники Національної служби посередництва і примирення та за згодою учасників даних загальних зборів (конференції) інші представники громадських об'єднань;
3.2.3. Загальні збори (конференція) найманих працівників скликаються за ініціативою виборного органу первинної профспілкової організації чи іншого уповноваженого найманими працівниками органу або ініціативної групи найманих працівників (окремої категорії найманих працівників), а також за пропозицією не менш як третини від загальної кількості працюючих штатних найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу;
3.2.4. Інформація про скликання загальних зборів (конференції) найманих працівників доводиться до відома найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу (окремої категорії найманих працівників), як правило, не пізніш як за 7 календарних днів до їх проведення із зазначенням часу скликання, місця проведення загальних зборів (конференції), питань, які передбачається винести на їх обговорення;
3.2.5. У випадках, коли скликання загальних зборів найманих працівників ускладнене через багатозмінність або територіальну роз'єднаність цехів, відділів та інших структурних підрозділів, можуть скликатися конференції найманих працівників.
Норми представництва, як правило, встановлюються наступні:
на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників до 300 осіб – 1 представник від 5 найманих працівників;
на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників від 300 до 1000 осіб – 1 представник від 10 найманих працівників;
на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників від 1000 до 3000 осіб – 1 представник від 20 найманих працівників;
на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників від 3000 до 6000 осіб – 1 представник від 30 найманих працівників;
на підприємствах, в установах і організаціях з чисельністю найманих працівників від 6000 осіб - 1 представник від 40 найманих працівників.
За рішенням ініціаторів скликання конференції найманих працівників, в разі необхідності, можуть бути встановлені інші норми представництва на засадах пропорційного представництва найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.
Представники найманих працівників для участі в конференції (делегати конференції) обираються загальними зборами найманих працівників всіх структурних підрозділів підприємства, установи, організації шляхом відкритого або таємного голосування.
3.2.6. Ініціатори скликання загальних зборів (конференції) найманих працівників повинні в терміни, визначені в п.п. 2.2.4. Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок, повідомити про скликання загальних зборів (конференції) найманих працівників, роботодавця або уповноважену ним особу, організацію роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, та в першу чергу - адміністрацію того підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу, де безпосередньо працюють учасники зазначених загальних зборів (конференції).
3.2.7. Роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців по можливості сприяє ініціаторам проведення загальних зборів (конференції) найманих працівників у їх підготовці і проведенні, надає необхідні приміщення для проведення загальних зборів (конференції).
3.2.8. Загальні збори найманих працівників є правомочними при наявності на них більше половини працюючих найманих працівників, які є штатними працівниками підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.
Конференція представників (делегатів конференції) найманих працівників є правомочною, якщо в ній бере участь дві третини обраних представників (делегатів конференції) від працюючих найманих працівників (окремої категорії найманих працівників), які є штатними працівниками підприємства, установи, організації чи їх окремого структурного підрозділу, в тому числі керівники виборного профспілкового органу.
3.2.9. При розгляді і вирішенні питань щодо формування та затвердження вимог найманих працівників загальні збори (конференція) найманих працівників керуються Конституцією і законами України, Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», указами Президента України, іншими чинними нормативно- правовими актами, а також цим Положенням.
3.2.10. До компетенції загальних зборів (конференції) найманих працівників належить:
формування і затвердження вимог найманих працівників;
обрання органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників.
3.2.11. Загальні збори (конференцію) найманих працівників відкриває керівник ініціативного органу або один із членів ініціативної групи найманих працівників, або особа, яка представляє інтереси найманих працівників (не менше як третини від загальної кількості відповідних працюючих штатних найманих працівників, які ініціювали проведення цих загальних, зборів (конференції)).
Для ведення загальних зборів (конференції) найманих працівників обирається голова загальних зборів (конференції).
Для ведення загальних зборів (конференції) найманих працівників може обиратися президія загальних зборів (конференції) найманих працівників.
Для ведення протоколу загальних зборів (конференції) найманих працівників обирається секретар загальних зборів (конференції).
Для визначення правомочності проведення загальних зборів (конференції) найманих працівників та підрахунку голосів при голосуванні обирається мандатна (лічильна) комісія.
Після доповіді голови мандатної (лічильної) комісії щодо правомочності проведення загальних зборів (конференції) найманих працівників затверджується її порядок денний та порядок (регламент) роботи.
3.2.12. 3а результатами розглянутих питань загальні збори (конференція) найманих працівників приймають відповідне рішення.
Рішення загальних зборів (конференції) найманих працівників приймаються відкритим або таємним голосуванням та вважаються чинними у разі, коли за них проголосувала така кількість учасників загальних зборів (конференції), яка складає за їх повноваженнями не менше ніж половини працюючих членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх окремого структурного підрозділу.
3.2.13. 3а результатами загальних зборів (конференції) найманих працівників складається протокол, який підписується головою і секретарем зборів (конференції) найманих працівників (додатки 1, 2).
До протоколу загальних зборів (конференції) найманих працівників додаються матеріали реєстрації їх учасників (реєстраційний лист учасників загальних зборів або реєстраційний лист делегатів конференції та протокол (висновок) мандатної (лічильної) комісії.
3.3. Формування та затвердження вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) і визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, може здійснюватися шляхом збору підписів найманих працівників таким чином:
3.3.1. За ініціативою виборного органу первинної профспілкової організації чи іншого уповноваженого найманими працівниками органу, або ініціативної групи найманих працівників (окремої категорії найманих працівників), або особи, що представляє інтереси найманих працівників (не менше як третини від загальної кількості працюючих штатних найманих працівників) і яка є членом відповідного трудового колективу, може бути проведене формування і затвердження вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) та визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, шляхом збору підписів.
3.3.2. Орган чи особа, що є ініціатором висунення вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) шляхом збору підписів, виготовляють підписні листи, в яких зазначаються пропоновані вимоги найманих працівників та орган чи особа, що пропонується для представлення інтересів найманих працівників. Форма підписного листа додається (додаток 3).
3.3.3. Наймані працівники розглядають пропозиції Щодо вимог найманих працівників та органу чи особи, які пропонуються для представництва їх інтересів, і добровільно ставлять свої підписи в підписному листі.
3.3.4. Після завершення збору підписів найманих працівників результати збору підписів узагальнюються органом, уповноваженим представляти інтереси найманих працівників, про що складається протокол (додаток 4).
3.3.5. Вимоги найманих працівників вважаються чинними за наявності у підписних листах не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.
4. Формування вимог найманих працівників, профспілки (профспілок) на галузевому, територіальному чи національному рівнях
4.1. Вимоги найманих працівників на галузевому, територіальному чи національному рівнях формуються і затверджуються наступним чином:
у випадках, коли інтереси найманих працівників представляє профспілка, об'єднання профспілок (представництво від найманих
працівників надається окремо на кожний випадок виникнення колективного трудового спору (конфлікту) шляхом проведення відповідних зборів (конференцій) найманих працівників - рішенням виборного органу відповідної профспілки, об'єднання профспілок (згідно з вимогами відповідного уставу профспілки, об'єднання профспілок);
у випадках, коли інтереси найманих працівників представляють інші уповноважені ними організації (органи) - конференцією представників підприємств, установ,організацій, обраних загальними зборами
(конференцією) найманих працівників підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту).
4.2. Затвердження вимог найманих працівників і визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, конференцією найманих працівників представників підприємств, установ, організацій здійснюється у наступному порядку:
4.2.1. У роботі конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій мають право брати участь усі обрані найманими працівниками представники (делегати конференції) зі штатного складу працюючих на той час найманих працівників підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту);
4.2.2. У роботі конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організації також мають право брати участь роботодавці або уповноважені ними особи, організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, депутати місцевих та обласних рад, народні депутати України, працівники НСПП та за згодою учасників конференції інші зацікавлені органи та представники громадських об'єднань.
4.2.3. Конференція представників підприємств, установ, організацій скликається за ініціативою виборного профспілкового органу чи іншого уповноваженого найманими працівниками органу або ініціативної групи найманих працівників.
4.2.4. Інформація щодо проведення конференції представників підприємств, установ, організацій доводиться до відома найманих працівників підприємств, установ, організацій відповідної галузі або території не пізніш як за два тижні до її проведення з зазначенням часу скликання, місця проведення конференції, питань, які передбачається винести на її обговорення та з урахуванням часу, необхідного для проведення загальних зборів (конференцій) для обрання відповідних представників (делегатів конференції) та їх прибуття на місце її проведення.
4.2.5. Норми представництва на конференцію визначаються таким чином:
на територіальному рівні – 1 представник від 100 найманих працівників;
на галузевому рівні – 1 представник від 500 найманих працівників (в галузях, в яких працює більше 200 тисяч працівників – 1 представник від 2000 найманих працівників, в яких працює більше 500 тисяч працівників – 1 представник від 5000 найманих працівників).
За рішенням ініціаторів скликання конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій, в разі необхідності, можуть бути встановлені інші норми представництва на засадах пропорційного представництва найманих працівників підприємств, установ, організацій відповідної галузі або території шляхом відкритого або таємного голосування.
Представники найманих працівників представників підприємств, установ, організацій, для участі в конференції найманих працівників обираються зборами (конференціями) найманих працівників підприємств, установ, організацій відповідної галузі або території (в т.ч. окремої категорії найманих працівників) шляхом відкритого або таємного голосування, а в разі неможливості проведення зборів з організаційних причин - шляхом збору підписів (окремо на кожному підприємстві, установі, організації відповідної галузі або території).
4.2.6. Ініціатори скликання конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій повідомляють про скликання конференції роботодавців або уповноважених ними осіб (де безпосередньо працюють учасники цієї конференції), організацію роботодавців, об'єднання організацій роботодавців, та в першу чергу - адміністрації тих підприємств, установ, організацій, де безпосередньо працюють учасники цієї конференції.
4.2.7. Роботодавці або уповноважені ними особи, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців по можливості сприяють ініціаторам проведення конференції представників підприємств, установ, організацій у її' підготовці і проведенні, надають необхідні приміщення для проведення конференції.
4.2.8. Конференція представників підприємств, установ, організацій є правомочною, якщо в ній бере участь дві третини обраних працівниками представників (делегатів конференції).
4.2.9. При розгляді і вирішенні питань конференція найманих працівників представників підприємств, установ, організацій керується Конституцією і законами України, Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», указами Президента України, іншими чинними нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
4.2.10. До компетенції конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій належить:
формування і затвердження вимог найманих працівників;
обрання органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників.
4.2.11. Конференцію найманих працівників представників підприємств, установ, організацій відкриває керівник ініціативного органу або один із членів ініціативної групи найманих працівників.
Для ведення конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій обирається голова конференції.
Для ведення протоколу конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій обирається секретаріат конференції.
Для ведення конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій може обиратися президія конференції.
Для визначення правомочності проведення конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій та підрахунку голосів при голосуванні обирається також мандатна (лічильна) комісія.
Після доповіді голови мандатної (лічильної) комісії щодо правомочності проведення конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій затверджується її порядок денний та порядок (регламент) роботи.
4.2.12. 3а результатами розгляду питань на конференції приймається відповідне рішення.
Рішення конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій приймаються відкритим або таємним голосуванням та вважаються чинними у разі, коли за них проголосувала така кількість представників (делегатів конференції), яка складає за їх повноваженнями не менше ніж половини працюючих найманих працівників тих підприємств, установ, організацій, які перебувають у стані трудового спору (конфлікту) і делегували зазначених представників на цю конференцію.
Рішення конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій підписується головою і секретарем конференції.
4.2.13. За результатами конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій складається протокол, який підписується головою і секретарем конференції (додаток 2).
До протоколу конференції найманих працівників представників підприємств, установ, організацій додаються матеріали реєстрації її учасників (реєстраційний лист делегатів конференції) та протокол (висновок) мандатної (лічильної) комісії.
5. Порядок і строки розгляду вимог найманих працівників або профспілки
5.1. Керівник або орган управління боржника чи арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний розглянути вимоги найманих працівників, категорій найманих працівників, колективу працівників чи профспілки та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.
5.2. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення, про що він повідомляє іншу сторону. При цьому строк розгляду вимог найманих працівників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.
5.3. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог керівником або органом управління боржника чи арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою повідомлення від керівника або органу управління боржника, власника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) про прийняте ним рішення.
5.4. Рішення керівника або органу управління боржника, власника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається уповноваженому представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обґрунтуванням.
6. Момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту)
6.1. Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) або коли строки розгляду вимог, передбачених Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», закінчилися, а відповіді від керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не надійшло.
Рішення про вступ у колективний трудовий спір (конфлікт), у зв'язку з незгодою з рішенням керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) або закінченням строків розгляду вимог і ненадходженням відповіді від керівника або органу управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) передбачає зазначення причин і дати вступу в колективний трудовий спір (конфлікт), необхідність надсилання письмових інформацій про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт) органам, передбаченим частиною другою статті 6 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
6.2. Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати керівника або орган управління боржника чи арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходженням підприємства та НСПП - у разі виникнення колективного трудового спору (конфлікту) на національному і галузевому рівні або відділення НСПП - у разі виникнення колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому і територіальному рівні.
7. Порядок проведення примирних процедур
7.1. Порядок проведення на підприємствах, в установах чи організаціях, на яких проводиться процедура відновлення платоспроможності або визнання їх банкрутом, процедури реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту), перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), проведення примирних процедур по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту), обчислення строків розгляду колективного трудового спору (конфлікту) визначено відповідними нормативно-правовими актами НСПП.
7.2. З моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) між сторонами соціально-трудових відносин та до його вирішення необхідно взаємодіяти з Державним органом з питань банкрутства, який здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), та який, у разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень.
Начальник відділу
правового забезпечення НСПП О.О. Акімов
