Please wait...
НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
Н А К А З
01.12.2020 р. Київ № 67
Про затвердження
Положення про примирну комісію
Вiдповiдно до пiдпунктів 14, 15 пункту 4 та пункту 7 Положення про Нацiональну службу посередництва i примирення, затвердженого Указом Президента України вiд 17 листопада 1998 року № 1258/98 (1258/98), iз змiнами, та з врахуванням пропозицій Робочої групи з питань удосконалення нормативних актів Нацiональної служби посередництва i примирення, утвореної наказом Нацiональної служби посередництва i примирення від 12 грудня 2017 року № 132,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про примирну комісію, що додається.
2. Вважати таким, що втратив чиннiсть, наказ НСПП "Про затвердження Положення про примирну комісію" вiд 18.11.2008 р. № 130.
3. Керiвникам структурних пiдроздiлiв НСПП та начальникам вiддiлень НСПП в областях забезпечити дотримання Положення про примирну комісію в процесi реалiзацiї повноважень Нацiональної служби посередництва i примирення, визначених Законом України "Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)".
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова О. ОКІС
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом Національної служби
посередництва і примирення
від 01.12.2020 № 67
ПОЛОЖЕННЯ
про примирну комісію
Розділ 1. Загальні положення
1.1. Положення про примирну комісію (далі – Положення) розроблене відповідно до статей 2, 3, 7-10, 13-16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
1.2. Положення визначає завдання, функції та порядок формування і діяльності примирної комісії і встановлює правові норми щодо розгляду вимог сторони найманих працівників/профспілки або роботодавця (далі – Сторона) примирною комісією з метою вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
1.3. Відповідно до статті 7 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" примирною комісією здійснюється розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору (угоди).
За угодою сторін колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія може розглядати вимоги Сторони з питань виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.
1.4. Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються на виробничому, галузевому, територіальному та національному рівнях відповідною примирною комісією.
1.5. Основним завданням примирної комісії є вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту).
1.6. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю;
комерційна таємниця підприємства – відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам;
незалежний посередник – визначена за спільним вибором сторін особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення;
примирна комісія – орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається з представників сторін;
регламент роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (далі – Регламент примирної комісії) – документ, який встановлює порядок скликання і проведення засідань примирної комісії, визначає процедуру розгляду висунутих Стороною вимог, порядок прийняття рішень примирної комісії та доведення їх до виконавців, а також функції членів примирної комісії, які випливають з їх повноважень, встановлених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про примирну комісію, затвердженим Національною службою посередництва і примирення.
1.7. Примирна комісія утворюється і здійснює свою діяльність на основі принципів:
1) законності;
2) рівності сторін колективного трудового спору (конфлікту) перед законом і примирною комісією;
3) всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів;
4) змагальності сторін та свободи в наданні ними в примирній комісії своїх доказів і у доведенні перед примирною комісією їх переконливості;
5) добровільної згоди членів примирної комісії на їхнє призначення;
6) сприяння досягнення угоди між сторонами;
7) гласності та відкритого розгляду справ, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці, або коли є обґрунтовані заперечення однієї із сторін;
8) обов'язковості виконання рішень примирної комісії в порядку і строки, які встановлені цим рішенням;
9) сприяння сторонам у досягненні ними угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) на будь-якій стадії розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією.
1.8. У своїй діяльності примирна комісія керується Конституцією України, Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", іншими законодавчими та нормативно-правовими актами і цим Положенням.
2. Утворення примирної комісії
2.1. Примирна комісія утворюється за письмовою заявою однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту) іншій стороні:
– на виробничому рівні - у триденний,
– на галузевому або територіальному – у п'ятиденний,
– на національному рівні у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з рівної кількості представників сторін.
2.2. Рішення про утворення примирної комісії та про встановлення кількості представників сторін оформляється відповідною угодою.
2.3. Порядок делегування представників до комісії, персональний склад представників та їхні повноваження вирішуються кожною із сторін самостійно.
Зміна складу представників однієї із сторін допускається у разі невиконання представником (представниками) обов'язків перед стороною колективного трудового спору (конфлікту), яку вони представляють або у разі самовідводу.
Визначення представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) до примирної комісії оформляється відповідним рішенням.
2.4. У разі потреби примирна комісія залучає до свого складу незалежного посередника. Статус незалежного посередника визначається Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про незалежного посередника, яке затверджується НСПП.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" НСПП на прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) пропонує кандидатури незалежних посередників.
Порядок залучення незалежного посередника до участі в роботі примирної комісії та вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією за участю незалежного посередника визначений Положенням про порядок розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією за участю незалежного посередника, що затверджується НСПП.
2.5. Повноваження члена примирної комісії припиняються:
– за рішенням відповідної сторони;
– у разі самовідводу.
2.6. Засідання примирної комісії та її повноваження припиняються після прийняття нею рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).
2.7. У разі, якщо повноваження члена примирної комісії припинені відповідно до цього Положення, інший член примирної комісії призначається згідно з правилами, які застосовувалися при призначенні члена примирної комісії, який замінюється.
3. Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією
3.1. Правила розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією визначаються Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", цим Положенням та Регламентом примирної комісії, що затверджується НСПП.
З питань, не врегульованих Регламентом примирної комісії щодо правил розгляду колективного трудового спору (конфлікту), примирна комісія застосовує норми Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та може визначити власні правила розгляду лише в тій частині, що не суперечить принципам організації та діяльності примирної комісії, які визначені Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
3.2. Примирна комісія зобов'язана створити умови для ведення переговорів тавикористати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством.
Примирна комісія зобов'язана вживати передбачені законами заходи щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
3.3. З метою реалізації своїх завдань примирна комісія здійснює такі функції:
– створення умов для ведення переговорів;
– обмін думками представників сторін про умови та порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту);
– консультації представників сторін із зацікавленими органами державної влади, іншими компетентними організаціями, установами та фізичними особами;
– пошук й обговорення варіантів вирішення кожної вимоги Сторони у колективному трудовому спорі (конфлікті) та вибір з них найбільш прийнятного рішення по кожній вимозі та по суті спору (конфлікту) в цілому.
3.4. Сторони колективного трудового спору (конфлікту) під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією мають рівні права.
Примирна комісія зобов'язана забезпечити рівність можливостей сторін колективного трудового спору (конфлікту) у доказовій діяльності.
3.5. Процес розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією проводиться у формі змагання між сторонами, підставою для якого є протилежність їх матеріально-правових інтересів.
3.6. Примирна комісія, з додержанням вимог Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", на першому засідання самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у неї компетенції для розгляду конкретного спору.
У випадках, передбачених частиною першою цього пункту, примирна комісія повинна відкласти розгляд справи або зупинити розгляд справи по суті до вирішення нею питання щодо наявності у неї відповідної компетенції.
З питань наявності чи відсутності компетенції примирна комісія у зазначених випадках виносить мотивоване рішення.
Якщо примирна комісія дійде висновку щодо неможливості розгляду нею конкретного спору внаслідок відсутності у неї компетенції, розгляд колективного трудового спору (конфлікту) припиняється.
3.7. Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються примирною комісією на виробничому рівні у п'ятиденний, примирними комісіями на територіальному, галузевому рівні – у десятиденний, примирною комісією на національному рівні – у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісій.
За згодою сторін колективного трудового спору (конфлікту), яка оформляється відповідним протоколом комісії, строки розгляду колективного трудового спору (конфлікту) можуть бути продовжені.
3.8. Засідання примирної комісії є відкритими, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної чи комерційної таємниці.
У разі, коли проти відкритого розгляду cправи примирною комісією висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у закритому засіданні.
3.9. За загальним правилом місце проведення засідань примирної комісії визначається сторонами колективного трудового спору (конфлікту) за їх місцезнаходженням.
За бажанням сторін місцем проведення засідань примирної комісії можуть бути зали (кімнати) структурних підрозділів НСПП.
За згодою сторін засідання примирної комісії можуть проводитись в онлайн режимі.
За наявності домовленості сторін місце засідань примирної комісії визначається примирною комісією з урахуванням усіх обставин справи, зокрема, характеру справи, зручності обраного місця розгляду для сторін та складу примирної комісії.
3.10. Примирна комісія, члени примирної комісії не вправі розголошувати відомості та інформацію, що стали їм відомі під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту), без згоди сторін або їх правонаступників.
Забороняється вимагати від члена примирної комісії надання документів, відомостей та інформації, якими він володіє у зв'язку з розглядом колективного трудового спору (конфлікту), крім випадків, передбачених законами України.
3.11. Розгляд справи примирною комісією починається з прийняття рішення про взяття вимог Сторони в даному колективному трудовому спорі до розгляду.
При розгляді справи примирною комісією можуть встановлюватися строки для надання пояснень, подання заяв, документів, доказів по справі та вчинення інших процесуальних дій.
Сторони мають право закінчити справу укладенням угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) як до початку роботи примирної комісії, так і на будь-якій її стадії, до прийняття рішення.
3.12. Учасниками розгляду колективного трудового спору (конфлікту) є сторони та їх представники.
3.13. НСПП за проханням сторін може залучати до участі в роботі примирної комісії народних депутатів України, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Залучення зазначених посадових осіб здійснюється відповідно до Положення про порядок залучення Національною службою посередництва і примирення до участі в примирних процедурах по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) народних депутатів України, представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, затвердженого НСПП.
3.14. На прохання сторін колективного трудового спору (конфлікту) НСПП або її відділення в областях та Автономній Республіці Крим направляють своїх фахівців для участі в роботі примирної комісії.
3.15. Відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" представники НСПП можуть брати участь у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією.
3.16. Примирна комісія під час своєї роботи зобов'язана забезпечити дотримання принципу змагальності сторін колективного трудового спору (конфлікту) та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні їх переконливості.
Обов'язок доказування покладається на сторони колективного трудового спору (конфлікту): кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких примирна комісія встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Засоби доказування визначаються Регламентом примирної комісії.
Примирна комісія зобов'язана вчиняти дії, спрямовані на врегулювання колективного трудового спору, в тому числі і ті, які пов'язані з витребуванням необхідних доказів. Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Примирна комісія має право вимагати від сторін інформацію, необхідну для ведення переговорів та для повного, всебічного і об'єктивного вирішення спору.
Сторони зобов’язані надавати примирній комісії докази в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Всі зібрані письмові докази разом з документами сторін та примирної комісії повинні зберігатися у справі в прошитому та пронумерованому вигляді.
Всі заяви, документи або інша інформація, що подаються однією із сторін примирній комісії, повинні бути передані іншій стороні колективного трудового спору (конфлікту). Сторонам повинні бути передані також будь-які висновки експертів або інші документи доказового характеру, які можуть впливати на рішення примирної комісії.
3.17. Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях примирної комісії, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
3.18. Кожне засідання примирної комісії оформлюється протоколом відповідно до Регламенту примирної комісії.
4. Рішення примирної комісії
4.1. Рішення примирної комісії приймається після дослідження усіх обставин справи більшістю голосів членів примирної комісії від кожної сторони, які входять до складу примирної комісії. Рішення оголошується на засіданні примирної комісії та оформлюється протоколом.
4.2. Рішення примирної комісії викладається у письмовій формі і підписується членами примирної комісії, які за нього голосували.
Окрема думка члена примирної комісії викладається письмово та додається до рішення примирної комісії.
У рішенні примирної комісії повинні бути зазначені:
– назва примирної комісії;
– дата прийняття рішення;
– склад примирної комісії;
– місце розгляду;
– сторони, їх представники та інші учасники засідання примирної комісії, що брали участь у розгляді справи примирною комісією;
– стислий виклад вимог Сторін, заяв, пояснень, клопотань представників Сторін, інших учасників розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією;
– встановлені обставини справи, підстави виникнення спору;
– докази, на підставі яких прийнято рішення, зміст угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту), якщо вона укладена сторонами, мотиви, з яких примирна комісія відхилила доводи, докази та заявлені під час розгляду клопотання сторін;
– висновок про задоволення вимог Сторони чи про відмову в задоволенні повністю або частково по кожній із заявлених вимог.
У разі задоволення вимог Сторони у резолютивній частині рішення зазначаються:
– сторона, на користь якої вирішено спір;
– сторона, яка за рішенням примирної комісії зобов'язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій;
– розмір грошової суми, яка підлягає відшкодуванню відповідно до вимог Сторони та/або дії, які підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням примирної комісії;
– строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання таких дій;
– інші обставини, які примирна комісія вважає за необхідне зазначити.
4.3. Примирна комісія приймає рішення про припинення розгляду колективного трудового спору (конфлікту) в таких випадках:
– спір не підлягає вирішенню у примирній комісії (розбіжності не є предметом колективного трудового спору (конфлікту);
– є рішення суду про скасування розпорядження НСПП про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту);
– представницький орган Сторони відмовився від висунутих Стороною вимог;
– сторони уклали угоду про вирішення колективного трудового спору (конфлікту);
– підприємство, установу чи організацію, на якому виник колективний трудовий спір (конфлікт), ліквідовано.
4.4. Рішення примирної комісії має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням.
4.5. Рішення примирної комісії проголошується публічно, проте без розголошення відомостей, заради збереження таємниці яких воно ухвалювалось у закритому засіданні примирної комісії (відомості, що є державною або комерційною таємницею, та інші, які не підлягають розголошенню, не повинні включатися до тексту рішення).
5. Статус члена примирної комісії
5.1. Член примирної комісії – особа, яка визначається стороною колективного трудового спору (конфлікту) і є її повноважним представником у примирній комісії.
5.2. Член примирної комісії письмово наділяється стороною колективного трудового спору (конфлікту) повноваженнями, необхідними для прийняття рішення щодо цього спору (конфлікту).
5.3. За порушення своїх обов'язків перед стороною член примирної комісії може бути позбавлений статусу члена примирної комісії та відкликаний з неї з одночасною заміною іншим представником сторони.
5.4. Член примирної комісії не має права розголошувати відомості, що є державною або захищеною законом таємницею. Порушення цього положення тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.
5.5. У своїй діяльності члени примирної комісії забезпечують дотримання норм Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", цього Положення та Регламенту примирної комісії.
5.6. У разі невиконання або неналежного виконання членом примирної комісії своїх обов'язків без поважних причин він несе відповідальність, передбачену статтею 29 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
5.7. Членам примирної комісії, утвореної у відповідності до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку, а також на них поширюються гарантії, передбачені Кодексом законів про працю України для виборних профспілкових працівників, членів рад (правлінь) підприємств і рад трудових колективів, їм гарантується компенсація витрат, пов'язаних з виконанням функцій у примирній комісії.
5.8. Члену примирної комісії оплата праці в розмірі не менше середньомісячної заробітної плати та відшкодування витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі, провадяться сторонами колективного трудового спору (конфлікту) за їх рахунок за домовленістю, а якщо сторони не досягли згоди – в рівних частках.
6. Права члена примирної комісії
6.1. Член примирної комісії має право:
– заслуховувати запрошених на комісію осіб;
– пропонувати комісії ввести до її складу незалежних посередників;
– за дорученням головуючого/незалежного посередника запитувати та одержувати від сторін колективного трудового спору (конфлікту), а також, в установленому законом порядку, від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок та їх об'єднань, роботодавців та їх об'єднань, підприємств, установ і організацій інформацію, документи, роз'яснення та консультації, а від відповідних органів державної статистики – безкоштовно статистичні дані, необхідні для його діяльності.
6.2. Діяльність члена примирної комісії у роботі примирної комісії не може зазнавати втручання будь-якого органу, організації, особи, окрім сторони, яка надала йому статус члена примирної комісії, у межах, обумовлених в цьому Положенні.
Втручання, спрямоване на перешкоджання діяльності примирної комісії та створення умов, що мають на меті примусити члена примирної комісії прийняти необ'єктивне рішення, тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.
7. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи примирної комісії
7.1. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення роботи примирної комісії (приміщення, канцелярське приладдя, транспортні витрати тощо) здійснюється сторонами колективного трудового спору (конфлікту) за домовленістю, а якщо сторони не досягли згоди – в рівних частках.
7.2. Незалежному посереднику, члену примирної комісії оплата праці та відшкодування його витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі, провадяться відповідно до Порядку відшкодування витрат, пов'язаних з участю у примирній процедурі по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) незалежного посередника, членів примирної комісії і трудового арбітражу, що затверджений Національною службою посередництва і примирення, Міністерством фінансів України і Міністерством соціальної політики України.
8. Заключні положення
8.1. Справи, розглянуті примирною комісією, зберігаються у відповідному структурному підрозділі НСПП за місцем знаходження сторін колективного трудового спору (конфлікту).
8.2. Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу.
8.3. В разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з ініціативи однієї із сторін або незалежного посередника може бути утворений трудовий арбітраж.
