Оксана Євченко, заступник начальника відділення НСПП в Миколаївській області – завідувач сектора правового забезпечення;
Світлана Загребайленко, завідувач сектора аналітично-інформаційної роботи та прогнозування відділення НСПП в Миколаївській області
В умовах зростання напруги стану соціально-трудових відносин на підприємствах, в установах, організаціях області зростає необхідність напрацювання найманими працівниками навичок захисту своїх прав легітимним шляхом. Несвоєчасна виплата заробітної плати, порушення умов колективного договору, встановлення нових або зміна існуючих умов праці та виробничого побуту – ось далеко не повний перелік проблем, що призводять до виникнення конфліктів на підприємствах.
Можна захищати свої права в індивідуальному порядку, проте, як свідчить практика, ефективним та безкоштовним шляхом (що особливо актуально при невиплаті заробітної плати) є колективне висунення вимог до власника та подальша реєстрація колективного трудового спору.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»: «Колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:
а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;
в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;
г) невиконання вимог законодавства про працю.»
Вищезгаданим законом та наказом Національної служби посередництва і примирення від 7 липня 2008 року № 84 «Про затвердження Положення про порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, профспілок» передбачено порядок формування і затвердження вимог найманих працівників, який визначає можливість проведення загальних зборів (конференції) найманих працівників або ж формування вимог шляхом збору підписів, що є для багатьох підприємств більш оптимальним варіантом вирішення питання.
За ініціативою виборного органу первинної профспілкової організації чи іншого уповноваженого найманими працівниками органу, або ініціативної групи найманих працівників (окремої категорії найманих працівників), або особи, що представляє інтереси найманих працівників (не менше як третини від загальної кількості працюючих штатних найманих працівників) і яка є членом відповідного трудового колективу, може бути проведене формування і затвердження вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) та визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси, шляхом збору підписів.
Орган чи особа, що є ініціатором висунення вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) шляхом збору підписів, виготовляють підписні листи, в яких зазначаються пропоновані вимоги найманих працівників та орган чи особа, що пропонується для представлення їх інтересів.
Підписи в підписному листі щодо пропозицій стосовно вимог найманих працівників та органу чи особи, які пропонуються для представництва їх інтересів, ставляться добровільно.
Після завершення збору підписів найманих працівників результати збору підписів узагальнюються органом, уповноваженим представляти інтереси найманих працівників, про що складається протокол.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» вимоги найманих працівників вважаються чинними за наявності у підписних листах не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу.
Вимоги найманих працівників, профспілки чи об'єднання профспілок, оформлені відповідним протоколом, надсилаються власнику або уповноваженому ним органу (представнику). Враховуючи при цьому те, що належною стороною у колективних трудових спорах (конфліктах) з питань оплати праці є юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою найманими працівниками укладено трудовий договір.
Дата вручення вимог найманих працівників, профспілки чи об'єднання профспілок власнику або уповноваженому ним органу (представнику) повинна бути зафіксована в журналі, або в інших реєстраційних формах обліку вхідної кореспонденції, або в формі підпису безпосередньо власника чи керівника уповноваженого власником органу (представника) на другому екземплярі вимог, що залишається у представника найманих працівників, або поштовим документом (квитанцією), що підтверджує відправку вимог рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Власник або уповноважений ним орган (представник) зобов'язаний розглянути вимоги найманих працівників, категорій найманих працівників, колективу працівників чи профспілки та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.
Рішення власника або відповідного вищестоящого органу управління викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається уповноваженому представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обґрунтуванням.
Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.
Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення.
Треба пам'ятати, що неухильне дотримання вимог законодавства є запорукою швидкого та ефективного вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).