Ольга Зуєва, начальник відділення НСПП у Харківській області
Кінець вересня 2009 року видався напруженим не тільки для працівників Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс», але й для всіх харків’ян.
Напруга в колективі, що зберігається вже протягом року, набула прояву у вигляді зупинки електротранспорту, вилилася на вулиці, в домівки, в трудові колективи мешканців міста. Проблеми працівників підприємства турбують кожного, хто залежить від цього виду транспорту. Тому так жваво йде обговорення причин та можливих наслідків акції, і слід зауважити, що більшість харків’ян підтримують колектив підприємства.
Слід зазначити, що ХКП «Міськелектротранс» є однією з найважливіших ланок у транспортній системі міста, ним щоденно здійснюється 32% від загального обсягу перевезень. Міський електротранспорт є головним перевізником пільгової категорії населення, яка складає 55,0% від загального об’єму перевезень пасажирів електротранспортом, а також несе на собі основне соціальне навантаження, перевозячи соціально незахищені верстви населення, яким згідно Законів України та Постанов Уряду надано право безкоштовного та пільгового проїзду в трамваях та тролейбусах.
Акція протесту у вигляді зупинки всіх трамваїв та тролейбусів, що відбулась у Харкові 28 вересня цього року, стала спробою звернути увагу органів влади на необхідність вирішення питання щодо компенсації втрат доходів підприємства від перевезення пільгової категорії пасажирів.
Першими, як завжди, зацікавленість у причинах оголошення такої акції виявили журналісти. Вони намагалися отримати коментарі й оцінки від відділення НСПП у Харківській області. Враховуючи те, що саме журналісти формують громадську думку, ми погодилися виступити у прес-центрі інформаційного агентства «STATUS QUO» (м. Харків).
Враховуючи важливість подій, що відбуваються в місті, і намагання окремих журналістів знайти саме той орган, який повинен оцінити дії сторін та прокоментувати шляхи виходу з конфлікту, ми запропонували організаторам прес-конференції, яка також відбулася 28.09.2009 року, запросити для участі в ній представників органів державної влади, місцевого самоврядування та представників обласної профспілки працівників житлово-комунального господарства. На жаль, ніхто з названих вище представників так і не прибув.
Саме тому ми попередили організаторів прес-конференції і представників засобів масової інформації про те, що представник органу, який здійснює посередництво у врегулюванні колективного трудового спору, не має права надавати сторонам спору оцінки, публічно коментувати та кваліфікувати їх дії. Але представник державного органу, що здійснює сприяння врегулюванню колективних трудових спорів, може надати інформацію про стан вирішення спору між найманими працівниками та генеральним директором комунального підприємства «Міськелектротранс» та про причини, що призвели до акції протесту, розпочатої 28 вересня 2009 року трудовим колективом.
Крім того, журналісти були повідомлені, що зможуть задати всі запитання стосовно процедури вирішення конфлікту, та запевнені, що на конкретних прикладах їм буде доведено, наскільки важливо, коли представники ЗМІ надають інформаційний матеріал та називають події, факти, що відбуваються в трудових відносинах, у відповідності з вимогами діючого законодавства.
У ході прес-конференції було висвітлено хід виникнення колективного трудового спору між найманими працівниками та генеральним директором ХКП «Міськелектротранс». Спір виник у березні поточного року, розпорядженням НСПП був зареєстрований із наступними вимогами найманих працівників: стосовно погашення заборгованості за грудень 2008 року та січень 2009; виплати заробітної плати щомісяця в установлені колективним договором строки; забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з нормами.
Причиною виникнення колективного трудового спору стали постійні затримки із виплати заробітної плати, борг по зарплаті та невиконання вимог законодавства про охорону праці.
11 березня 2009 року сторони спору підписали угоду про утворення примирної комісії для розгляду колективного трудового спору. Слід підкреслити, що у Харківській області саме ця примирна процедура визнається сторонами як найбільш ефективна для розгляду колективних трудових спорів. Було проведено два засідання примирної комісії, 3 квітня на черговому засіданні представники сторін дійшли згоди про припинення роботи примирної комісії та розгляду спору трудовим арбітражем. 7 квітня 2009 року представники сторін підписали угоду про утворення трудового арбітражу та про обов’язковість його рішення.
Відділення, в межах своєї компетенції, здійснювало всі необхідні заходи для налагодження переговорного процесу між сторонами та утворення і організації роботи примирних органів. Після реєстрації спору відділення направило відповідні звернення до міського голови та управління транспорту міськвиконкому стосовно ситуації на підприємстві та з рекомендаціями щодо сприяння поліпшенню стану соціально-трудових відносин. Слід зазначити, що міська влада зробила вагомий внесок у стабілізацію фінансово-економічного стану підприємства. Виділені сесією Харківської міської ради кошти допомогли підприємству на той момент розрахуватися з боргами по заробітній платі, і вже на початку роботи трудового арбітражу перша вимога працівників була задоволена та знята з розгляду та державної реєстрації.
Утворений за сприяння відділення трудовий арбітраж розглядав справу по суті з 9 по 24 квітня 2009 року. В своєму рішенні він визнав другу та третю вимоги працівників у колективному трудовому спорі правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Під час проведення примирних процедур працівники окремих структурних підрозділів підприємства намагалися оголосити страйк та проводити його до повного виконання вимог. Саме тому трудовий арбітраж у своєму рішенні наголосив:
«Працівникам підприємства утримуватись від проведення страйків та чітко виконувати вимоги загальної для всіх видів транспорту норм статті 18 закону України «Про транспорт», яка не дозволяє припиняти роботу, пов’язану з перевезенням пасажирів.»
На жаль, рішення трудового арбітражу не виконується.
Як повідомляють відділення голова профкому і генеральний директор, підприємство не може вийти із кризового фінансового стану і основна причина тому – недофінансування з Державного бюджету за здійснення перевезень пільгової категорії громадян. Результатом фінансових негараздів стало утворення нової заборгованості перед працівниками, термін якої становить 4 місяці.
Відділення постійно наголошує в своїх роз’ясненнях сторонам про необхідність дотримуватися вимог чинного законодавства при вирішенні колективного трудового спору. Працівники вже добре знають, що для них неможливо вирішувати конфлікт із застосуванням страйку. Представники сторін у спорі попереджені, що для його вирішення можна звернутися до суду в порядку, передбаченому статтею 25 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Але на сьогодні представник найманих працівників заявляє від імені трудового колективу, що не має наміру скористатися цією процедурою, запевняючи, що генеральний директор підприємства робить все можливе для виконання вимог працівників, тому вони не вважають за доцільне звертатися до суду задля вирішення спору.
Інформацію про те, що на підприємстві готується акція протесту, відділення отримало заздалегідь, але не від офіційних представників сторін, які навпаки запевняли, що ситуація під контролем, хоча працівники й обурені довготривалою заборгованістю із заробітної плати. Представники профкому повідомили, що на підприємстві ведеться збір підписів під зверненням до уряду. Проте 24 вересня на одному з каналів місцевого телебачення пролунало попередження від директора та голови профкому підприємства про наміри працівників зупинити 28 вересня роботу підприємства та звернутися до уряду з вимогами про забезпечення повного фінансування витрат за перевезення пільгової категорії пасажирів. Відділення в той же день направило своє чергове звернення представникам сторін спору, в якому попередило, що такі дії можуть бути кваліфіковані як проведення страйку з порушенням чинного законодавства.
Сторонам укотре було нагадано, що відповідно до статті 18 Закону України «Про транспорт» працівникам транспорту, робота яких пов’язана із перевезенням пасажирів, участь у страйку заборонена.
Беручи до уваги, що робота ХКП «Міськелектротранс» безпосередньо пов’язана з перевезенням пасажирів, які здебільшого є пересічними громадянами, в листі підкреслювалося, що, перш за все, страйк створить для них додаткові проблеми, та, в свою чергу, може негативно вплинути на соціальну стабільність у місті.
У своєму зверненні відділення висловило надію, що керівництво підприємства та його працівники з порозумінням поставляться до попереджень та зазначило, що організатори будь-яких акцій протесту зобов’язані враховувати необхідність забезпечення прав і свобод інших людей.
Наступного дня у відповідь на попередження відділення отримало офіційне звернення від голови профкому підприємства, в якому повідомлялося, що незважаючи на значну підтримку міської ради, підприємство не може вийти із дуже скрутного фінансового стану, обумовленого невирішенням на державному рівні питання компенсації втрат доходів від безоплатних перевезень. Так, обсяг втрат доходів тільки в 2009 році згідно розрахунків складає 192,9 млн. грн., а в державному бюджеті передбачена субвенція на ці цілі лише 23,7 млн. грн. або 12,3% від потреби. Враховуючи суттєву нестачу коштів, підприємство не в змозі своєчасно сплачувати бюджетні та комунальні платежі, енергоносії і заробітну плату.
Повідомлялося, що згідно рішення зборів представників трудового колективу підприємство проведе акцію протесту – зупинку електротранспорту 28 вересня 2009 року. У випадку невирішення питання компенсації доходів від безкоштовних перевезень для погашення заборгованості з заробітної плати до 05.10.2009 року колектив буде вимушений проводити акцію протесту безстроково.
28 вересня трамваї і тролейбуси міста не вийшли на свої маршрути. Обидві сторони колективного трудового спору наполягають на тому, що цього дня було проведено саме «акцію протесту» у вигляді зупинки всього рухомого складу підприємства. Це підтвердили і голова профкому, і генеральний директор підприємства. Вони свідомо уникають застосування слова «страйк». Але відділення НСПП на теперішній час переймається не стільки тим, як називають сторони свої дії, а тим, що ці дії у вигляді такої масштабної акції створюють великі проблеми для всього міста.
До того ж необхідно зауважити, що ця акція вийшла за межі колективного трудового спору, який до цього часу не врегульовано, не знято з державної реєстрації, спору – між найманими працівниками і генеральним директором підприємства. До речі, сторони наполягають на тому, що сьогодні не мають наміру ні ініціювати продовження вирішення спору в передбаченій законом процедурі, ні припиняти його.
Вимоги працівників у цій акції протесту, які були оприлюднені всіма засобами масової інформації, не тільки харківськими, але й по всій Україні, направлені не до генерального директора підприємства, не до органу управління підприємства, а до уряду України. Слід погодитися із тим, що дійсно існує проблема з фінансуванням витрат підприємств міськелектротранспорту України і вона повинна вирішуватися на рівні уряду. Проте не в такий спосіб, коли від зупинки транспорту потерпають пересічні громадяни, підприємства повинні вирішувати такі питання. Вирішити цю проблему при бажанні можна було б цивілізовано, в тому числі і шляхом, передбаченим Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», проте в такому випадку всі підприємства галузі, яких це стосується, повинні об’єднати свої зусилля.
Національна служба посередництва і примирення робила і робить все можливе задля стабілізації стану соціально-трудових відносин на підприємстві з тим, щоб не допустити зупинку електротранспорту після перебігу терміну, що відвели учасники акції уряду для вирішення проблем з фінансуванням. Відділення 28 вересня 2009 року відправило оперативну інформацію про акцію протесту до центрального апарату НСПП. Національна служба посередництва і примирення в той же день проінформувала Кабінет Міністрів України та наголосила на необхідності вирішення проблем, що викликали загострення стану соціально-трудових відносин на підприємстві. Але доки проблема не вирішена, нових сплесків протестної активності працівників міського електротранспорту не уникнути.