E-MAIL РОЗСИЛКА



Joomla Extensions powered by Joobi

КАЛЕНДАР НОВИН

Квiтень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3

      Контакти НСПП: вул. Басейна, 1/2 А, м. Київ, 01024, тел. (044) 235 45 01, 235 44 43, e-mail www.nspp@nspp.gov.ua

Ігор Шпак, начальник відділення НСПП в Чернівецькій області;
Олена Нагірна, головний спеціаліст-юрист відділення НСПП в Чернівецькій області   

    

 З перебігом часу можуть змінюватися умови, що впливають на відносини сторін колективного договору, внаслідок чого виникає необхідність внесення змін до чинного колективного договору. При цьому, зміни та доповнення до колективного договору протягом строку його дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін у порядку, визначеному колективним договором (ст. 14 Закону України «Про колективні договори і угоди», далі – Закон). Отже, при первісному укладанні колективного договору сторонам слід визначити в ньому порядок внесення змін і доповнень.

 Крім того, законодавством передбачено, що внесення змін і доповнень є обов’язковим, якщо вони обумовлені зміною чинного законодавства, колективних угод вищого рівня, якщо дія їх положень поширюється на суб’єктів сторін колективного договору.
 У законодавстві встановлюються гарантії, що забезпечують дію колективного договору у випадках структурно-організаційних змін юридичної особи, а також її припинення. Розглянемо декілька ситуацій.
 Так, реорганізація підприємства, установи, організації не впливає на чинність колективного договору і він продовжує діяти протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін. Для вирішення питання на практиці сторонам варто враховувати вид реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та істотність змін в організації виробництва і праці, що настали в результаті її проведення. Якщо умови організації виробництва і праці в результаті проведеної реорганізації не змінилися або їх зміна є неістотною, доцільно залишити в силі раніше укладений договір, а новий укласти в загальному порядку.
 Реорганізація юридичної особи може призвести до виникнення нових юридичних осіб, наприклад, у випадку злиття і поділу. Якщо в результаті реорганізації відбулася зміна суб'єкта, що використовує найману працю, то колективний договір варто не лише переглянути, а й переукласти, оскільки ефективність виконання колективного договору, встановлення юридичної відповідальності за його виконання безпосередньо пов'язується зі сторонами, що визначили взаємні зобов'язання.
 У разі зміни власника чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору. Правове значення в цій ситуації має не будь-яка зміна власника. Так, зміна власника корпоративних прав – акціонерів та інших учасників господарських товариств – не є правовою підставою початку проведення колективних переговорів щодо укладення нового колективного договору, оскільки такі не є стороною колективного договору. Правовстановлююче значення матиме зміна форми та виду власності, наприклад, передача підприємства із державної в комунальну власність, приватизація його.
 У разі ліквідації підприємства колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації. Ця норма діє і у випадку визнання підприємства банкрутом.
 На новоствореному підприємстві колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у тримісячний строк після реєстрації підприємства, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після рішення про заснування підприємства, якщо не передбачено його реєстрацію.
 Усі працюючі, а також щойно прийняті на підприємство працівники повинні бути ознайомлені з колективним договором власником або уповноваженим ним органом.
 Сторони, що уклали угоду, повинні інформувати громадян через засоби масової інформації про зміну угоди та хід її реалізації (стаття 9 Закону).
 У разі виникнення потреби у внесенні змін і доповнень, сторони мають провести переговори. Такі функції слід покласти на робочу комісію з розробки колективного договору. Інколи зміни та доповнення до колективного договору вносяться за спрощеною процедурою, якщо такі зміни і доповнення передбачають більші, порівняно із законодавством, норми й гарантії і сторони не заперечують проти їх запровадження.
 Жодна зі сторін протягом дії колективного договору не може в односторонньому порядку приймати рішення про зміну чинних норм і положень, обов’язків за договором або призупиняти їх виконання.
 Зміни та доповнення до колективного договору підлягають повідомній реєстрації в тому ж порядку, що і первісна реєстрація колективного договору.
 Але, якщо умови колективних договорів погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, то такі умови є недійсними, і забороняється включати їх до колективних договорів.
  Необхідно наголосити на тому, що чинне законодавство України забороняє будь-яке втручання, яке може обмежити законні права працівників та їх представників або заборонити їх здійснення з боку органів влади та власників або уповноважених ними органів при укладенні, внесенні змін та виконанні колективних договорів (стаття 6 Закону).
 
Література:
1. Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01 липня 1993 року N 3356-XII.
2. Клочай Н. Колективний договір: особливості, переваги, правове регулювання // Юридичний журнал. – 2005.- №7.
3. Михальська Н. На захисті колективу або на захист від колективу? Про практику розгляду спорів, що виникають з колективних договорів // www.pravotoday.in.ua.
4. Пасічник Н. Деякі питання банкрутства підприємств у контексті прав та інтересів найманих працівників // Юридичний журнал. – 2004. - №5.
5. Ротань В. Г., Зуб І. В., Сонін О. Є. Науково-практичний коментар законодавства України про працю - К.: Атіка, 2008 - 680 с.